Довгий час думав про те, для чого взагалі існують блоги — такі собі щоденники для всіх.
Нагадує ексгібіціонізм чи що… Власне, як і поезія для автора: є якась причина (часто — дуже інтимна), яка народжує вірш, тож показувати його на люди вже, наче, збочення, а проте суспільство вважає інакше. І, як істота все ж таки соціальна, я теж пишу… часом буває вірші.
Аби довго не ламати голову над тим, що ж залишити на цій стіні, нехай для початку це буде вірш.

Читати далі →